|
|
   |
Гандболісти Одещини знову на висоті! Команда Іванівського ліцею імені Бориса Дерев’янка святкувала перемогу у чемпіонаті країни серед школярів, що проводився у рамках змагань «Пліч-о-Пліч». А ветеранська збірна Одещини посіла друге місце на Європейських іграх майстрів.
СТАРТИ УЧНІВ УКРАЇНИ «Пліч-о-Пліч» — наймасштабніші шкільні змагання країни, що проводяться у семи видах спорту: баскетбол, волейбол, футзал, регбі-5, спортивне орієнтування, черлідинг та гандбол. Їхній девіз — «Разом до перемоги».
Коли стало відомо, що гандбол увійшов до програми шкільних Ігор, тренер з Іванівки Сергій Латушков звернувся до президента федерації гандболу Одеської області С. Гриневецького: «Сергію Рафаїловичу, моя мета — виграти «Пліч-о-Пліч». Надайте посильну допомогу — запросіть моїх хлопців на тренування ветеранів, грубо кажучи, пiднатаскайте нас. І я гарантую: буде результат».
— У Сергія досвід роботи з дітьми великий та успішний, — розповідає С. Гриневецький. — Десять років тому його вихованці у своєму віці стали чемпіонами Європи у Данії. Сьогодні багато хто з них — Віктор Моломан, Дмитро Коваленко, Руслан Діакону, зокрема, стали майстрами спорту, грають у Суперлізі. Упродовж року Латушков щоп’ятниці привозив до нас на ветеранські тренування своїх хлопців. І хлопці мужніли на очах.
Відповідно до регламенту спочатку проводилися районні змагання, міські та, нарешті, обласні, які й мали визначити, хто поїде на республіканський фінал. Здавалося б, іванівські школярі — явні фаворити, проте їм довелося добре попітніти. Зізнаюся: не чекав такого ажіотажу. Хочу подякувати департаментам освіти та науки обласної держадміністрації та Одеської міськради. Вони активно включилися в процес, хоча зрозуміло, що головне навантаження лягло на федерацію: допомогли закупити інвентар, спортивну форму, забезпечили суддівство, ігрові майданчики. Повторюся, не чекав такої активності з боку директорів шкіл, викладачів фізкультури, батьків. Приватні школи теж виставили свої команди, «Мрія», наприклад, посіла 2-ге місце у місті. Турніри збирали до чотирьохсот осіб. В обласному фіналі зустрілися шестеро найкращих колективів. А у вирішальному поєдинку «Янівські Яструби» з перевагою в один м’яч перемогли однолітків з Овідіополя.
До Бучі на фінальний турнір приїхали представники двадцяти двох регіонів. І підопічні Сергія та Тетяни Латушкових дотрималися обіцянки, даної президенту обласної федерації. На груповому етапі було розгромлено команди Тернопільської та Чернівецької областей. У 1/4 фіналу переможеними виявилися вінничани, а у півфіналі — харків’яни. Перемога над однолітками з міста Сквира, що на Київщині, принесла «Янівським Яструбам» з Іванівського ліцею імені Бориса Дерев’янка звання чемпіонів України та золоті медалі. Цікаво, що в цій же школі багато років тому в одному класі із майбутнiми — заслуженим журналістом України, засновником та першим редактором «Вечірньої Одеси» Борисом Дерев’янком та народним артистом СРСР Миколою Огреничем — навчався заслужений тренер України з гандболу Володимир Бондаренко, який відкрив спортивному світу дворазову олімпійську чемпіонку Тетяну Макарець. Хто казав, що естафета поколінь не продовжується?
У ТОЙ ЧАС, як юні гандболісти з Іванівки виборювали нагороди шкільної першості, на іншому кінці континенту, в іспанській Севільї, зібралися найкращі ветеранські команди Старого світу. У віковій категорії 55+ Україну представляли одесити. На боєздатності команди, звичайно, не міг не позначитися воєнний стан. Не всі зуміли виїхати за межі країни. Основу колективу складали гравці, вік яких перетнув шістдесятирiчний рубiж. Суперники ж, навпаки, омолодилися. Тим не менш, у спекотних сутичках з естонцями, поляками і особливо з іспанцями одесити показали себе з найкращого боку. Особливо непросто було у поєдинку із господарями турніру. У цьому півфіналі травми отримали двоє наших гандболістів, у результаті фінальний матч із угорцями їм довелося пропустити. Як же їх не вистачало у матчі за «золото»! Після першого тайму табло зафіксувало нічию. Рівність зберігалася i за три хвилини до фінального свистка. І все ж таки втома дала про себе знати: кінцівку зустрічі краще провели суперники і перемогли — 16:13.
— Але я задоволений результатами турніру, — вважає капітан команди Сергій Гриневецький. — Головне — ми продемонстрували доволі високий клас, це приємно. Якби не війна, впевнений, якість гри була б ще вищою. За десять років збірна Одеської області шість разів ставала чемпіоном Європи, тричі виборювала срібні медалі та один раз — бронзові. Скажіть, яка команда може похвалитися такою стабільністю? Наступного року наша команда отримає підкріплення, омолодиться, і ми постараємося повернути чемпіонське звання.
ДВА ТУРНІРИ — ДВА ВІДМІННІ ДОСЯГНЕННЯ. Вони виникли не на порожньому місці, вони є результатом системної роботи федерації гандболу Одеської області. Створено вертикаль: школярі — юнаки — команда майстрів — ветерани.
Набирає обертів Дитяча ліга, змагання проводяться за чотирма віковими категоріями серед хлопчиків та дівчаток. Розширюється географія. Вдалося відкрити в Ізмаїлі відділення гандболу в дитячій спортивній школі, де заняття ведуть два тренери вищої категорії. Один із них — Ігор Бондал — призначений тренером збірної України U-21. Приємно відзначити, що підтягнулися дівчата з Ананьївського спортивного ліцею, де також відкрили відділення гандболу. Два рази на рік збираються всi разом — працівники федерації, тренери, судді, щоб обговорити проблеми, що нагромадилися, намітити плани, поділитися досвідом. Подібні семінари гуртують колег, що дозволяє одеситам за всіма позиціями все голосніше заявляти про себе в Україні.
Напружені сутички в обласній Дитячій лізі дають свої результати. Так, збірна юнаків 2010-2011 років народження під керівництвом тренерів Олени Чупріни з Чорноморська та Олени Рябоконь з Овідіополя два роки поспіль виграє чемпіонат країни. Популярність одеської Дитячої ліги така, що до її турнірів почали заявлятися команди з інших регіонів, зокрема з Кіровоградської та Миколаївської областей.
— Створено систему, — пояснює одеський феномен президент обласної федерації гандболу Сергій Гриневецький. — У нас справді все поставлено на потік. Уявіть собі: починаючи з вересня i до травня включно (за винятком січня) щосуботи-неділі проводяться дитячі змагання. Ми правильно запустили систему: у суботу-неділю — Дитяча ліга, у вівторок — Кубок федерації гандболу, у п’ятницю — тренування ветеранів із запрошенням молоді, коли можна зупинити заняття, показати, як треба чинити у певній ситуації, повторити комбінацію. Така практика спільних тренувань дозволяє готувати якісну зміну команді майстрів.
У МИНУЛОМУ СЕЗОНІ гандбольний клуб «Одеса» впевнено посів 2-е місце в Суперлізі чемпіонату України. Обставини сьогодні складаються так, що боротися за «золото» із запорізьким «Мотором» практично неможливо. «Мотор» має зовсім інші можливості. Запорожці, виплачуючи велику зарплату, можуть брати найкращих виконавців з інших колективів. Неодноразово зверталися із привабливими пропозиціями i до одеситів. Але ніхто не пішов, сказали: «Гратимемо за Одесу». Проте відстань у класі між командами з кожним роком скорочується. У чемпіонаті, що минув, багаторазовий чемпіон країни в протистоянні з нашими земляками двічі перебував на межі поразки. В одному випадку, як свідчать очевидці, судді здрейфіли (позначається синдром «Мотора»), у другому — все вирішив досвід запорожців, які краще відчувають ситуацію останніх секунд. Головний тренер Євген Марченко зумів зцементувати колектив, і сьогодні ДК «Одеса» представляє реальну силу.
Команда вже вийшла із відпустки. З 15 липня по 1 серпня — тренувальний збір у Маяках. У федерації з нетерпінням чекають на розпорядження про фінансування олімпійських видів спорту в області, поки з цим затримка. Але клубу поки що довіряють і дають можливість проводити тренувальні збори в борг.
26 серпня у місті Сарни відбудеться матч за Суперкубок, у якому зійдуться «Мотор» та «Одеса». Старт чемпіонату заплановано на 19-20 вересня, першим суперником буде дебютант Суперліги — «Динамо» з Полтави. А перед цим на початку вересня у Маяках проведуть уже традиційний Кубок Дністра. Підтвердили участь у ньому «Мотор» та «Донбас» (третiй призер першості), а Ігор Бондал привезе збірну U-21. Участь у турнірі стане гарною підготовкою для участі у юніорському чемпіонаті Європи.
На жаль, існують проблеми із командою «Ізмаїл». Через війну у спонсорів немає можливості утримувати колектив. Невідомо, чи зможе він заявитися цього сезону до Суперліги. А команда хороша («Мотор» щосезону забирає звідти по дві людини, це — показник), умови прекрасні: чудовий спорткомплекс, гуртожиток для хлопців, можливість поповнювати освіту.
— ВВАЖАЮ СЕЗОН ДУЖЕ ВДАЛИМ, — президент федерації гандболу Одеської області Сергій Гриневецький не приховує задоволення. — Усі поставлені завдання виконані, а в деяких моментах навіть перевиконані. Велика подяка всім, хто нас підтримує. Адже не секрет, що результат досягається переважно на ентузіазмі. З міського бюджету на розвиток гандболу виділяється 800 тисяч гривень, з обласного — 900 тисяч. У той час як поїздка команди Суперліги на один тур коштує 100 тисяч. Але дякую і за те, що виділяється. Сьогодні, окрім Одеси, справжніми гандбольними центрами в області стали Овідіополь, Чорноморськ, Роздільна, Шабо, Іванівка. Приємно вражають Татарбунари (хороша команда дівчаток з’явилася). Не буде війни — потужно заявить про себе Ізмаїл. В Ізмаїлі я бачу велику перспективу. Є там приголомшливі хлопці та дівчата. У місті багато років розвивали легку атлетику, баскетбол, футбол, тепер нам вдалося зацікавити ізмаїльців i гандболом. Тож у майбутнє я дивлюся з оптимізмом.
НА ЗАКIНЧЕННЯ ПОВЕРНЕМОСЯ ДО ПОЧАТКУ і познайомимо читачів з героями останніх гандбольних битв.
Отже, чемпіонами шкільного чемпіонату України «Пліч-о-Пліч» стали: Іван Бабенчук, Євген Бабенчук, Владислав Дібров, Богдан Лан, Максим Кравець, Ксенія Латушкова, Дмитро Мельниченко, Максим Москвич, Данил Пастухов, Микита Толпал.
Заявка «Одеси» на Європейські ігри майстрів у Севільї: Сергій Гриневецький (капітан команди), Олег Перекрестов, Дмитро Сердюк, Юрій Савелiєв, Геннадій Мізін, Віталій Орешин, Юрій Мелешко, Олег Риков, Юрій Салогуб, Геннадій Бризгун, Олександр Карачебан, Андрій Майборода, Віталій Пелешенко, Ігор Котенко, а також судді Олександр Голіков, Олександр Ківернiк.
Ще раз вітаємо i бажаємо нових перемог!
Олекса ВЕЧЕРУК