Історія була його покликанням

Наприкінці минулого року, 30 грудня, видатному одеситу, одному із самих значущих істориків міста Валерію Петровичу Нетребському виповнилося б 80. Але вже понад шість років його нема з нами.

Валерій Петрович Нетребський — лауреат літературної премії ім. К. Г. Паустовського, понад 40 років він був провідним екскурсоводом та організатором екскурсій по місту. В. Нетребський організував громадський краєзнавчий клуб «Моя Одеса», який функціонував до його тяжкої хвороби. Ним видано понад 50 краєзнавчих книг та опубліковано понад 1000 статей у різних друкованих виданнях.

Валерій Петрович народився 30 грудня 1945 року в Одесі. Хоча це не зовсім так: народився він на один день пізніше — 31 грудня, але мама вирішила змінити дату: «…ну хтось прийде в гості до мого хлопчика напередодні Нового року…».

Історія його появи в Одесі теж має «кримінальний» відтінок. Справа в тому, що він жив у Авчинніковському провулку, 14 ще... до свого народження. А як це було, розповів мені по «секрету» сам Валерій Петрович: «Перебуваючи в евакуації та дізнавшись про звільнення Одеси, моя мати, одеситка у четвертому поколінні, негайно вирушила до рідної Одеси. Але тоді самовільне залишення місця роботи кваліфікувалося майже як злочин, який посилювався вагітністю, тобто мною. Прописку не давали, але вдалося оселитися у гуртожитку харчовиків на другому поверсі будинку, в якому мешкали автор роману «Двір» Аркадій Львов та його герої. Але нагрянула перевірка паспортного режиму, потім втеча, і я народився на іншій конспіративній квартирі — у музейному флігелі у квартирі № 5».

Там після визволення Одеси тимчасово проживав дядько В. П. Нетребського з сімейством — відомий архітектор, член-кореспондент Академії архітектури Мойсей (Михайло) Вікторович Замечек. Саме сюди з пологового будинку принесли Валерія Петровича, де він і провів своє дитинство. Будучи студентом університету ім. І.І. Мечникова, Валерій Петрович брав уроки англійської мови у племінниці М. Замечека — Жанетти (Жанни). Це був єдиний предмет та обов’язковий, який йому не давався.

А предметом, який він знав на 5 балів з плюсом, була історія. І прищепив йому любов до предмета професор Петро Осипович Каришковський — знавець Північного Причорномор’я, фотографія якого стояла на почесному місці робочого столу Нетребського на вулиці Розумовській, 2/4.

Дуже б хотілося, щоб на будинку, де мешкав Валерій Нетребський, в пам’ять про видатного одесита була встановлена меморіальна дошка.

Валерій ШЕРСТОБІТОВ