«Захист України» в школах: європейський досвід та українська практика

Вже другий рік учні старших класів вивчають предмет «Захист України» за новою модульною програмою. Це частина військово-патріотичного виховання. Чи всі запроваджені зміни є ефективними, та наскільки вони підвищують рівень підготовки молоді до надзвичайних ситуацій — про це наша розмова з Олегом Денисовим.

Він — учасник бойових дій у Національній гвардії України, на початку повномасштабного вторгнення пішов із резерву виконувати бойові завдання, але за станом здоров’я був комісований з лав НГУ. Проте остаточно не покинув свою військову діяльність, викладаючи в Одеському ліцеї №1 імені А. П. Бистріної предмет «Захист України», і є учасником створення нової програми в школах та ліцеях.

Олег Денисов – переможець конкурсу «Вечірньої Одеси» «Люди справи».

— Програма розрахована на модулі, — пояснює вчитель. — Наприклад, у 10-х та 11-х класах по шість модулів. Якщо брати саме десяті класи, то перший модуль — це «Основи національної безпеки та оборони України», де ми з’ясовуємо, що таке національна безпека, територіальна цілісність, і яку роль відіграє НАТО, куди ми прагнемо увійти. Ну і, звісно, спосіб реалізувати свій талант в обороні України.

Другий модуль — це «Основи управління та планування». Тут вивчаємо склад та структуру Збройних Сил України: підрозділи, корпуса, роти, батальйони, сили спеціальних операцій, окремі роди військ. І військові звання.

Третій модуль — «Озброєння та військова техніка, стрілецька підготовка». Старшокласники навчаються, в першу чергу, вмінню користуватися зброєю, а саме правильному поводженню з нею. І вивчають нову техніку, яка є на озброєнні у ЗСУ.

Ну і найголовніше — це стрільба. Спочатку працюємо зі зброєю без набоїв, потім лазерний тир. Після цього можемо перейти на пневматичну зброю. І закінчуємо це все навчання бойовою зброєю.

Олег Денисов розповів, що четвертий модуль має назву «Основи дій, комунікації та взаємодії в бою». Там розглядаються основи тактики ведення бою та способи, умови переміщення бійця на полі бою.

— Орієнтування на місцевості та інженерна фортифікація — п’ятий модуль, а шостий — «Домедична допомога в умовах бою», — додав Олег Денисов.

В 11-му класі учнів вчать керувати дронами, додаються навички передачі інформації за допомогою радіостанцій, її шифрування.

Щодо теорії — зрозуміло. а практика? За словами Олега Денисова, єдине, що можливо зараз — забезпечити навчальний заклад усім необхідним для практичних занять. Вчитель був одним із розробників наказу Міносвіти, який регламентує, яке спорядження має бути в закладі. З об’єктивних причин наразі не все закуплено. І все ж таки, як об’єднати теорію з практикою в умовах школи?

— Коли писалася нова модульна програма «Інтегрований курс захисту України», ставилося завдання, щоб 80— 85% це була практика, — пояснює Олег Денисов. — Все залежить від вчителя. У мене учні багато практично працюють, теорія — це добре, але якщо діти не будуть вміти розбирати зброю, правильно тримати її і стріляти, то це приведе до того, що вони нічого не вмітимуть.

— А хто має викладати: ветерани чи цивільні? — запитуємо вчителя.

— По-перше, нагадаю, що згідно з законом про військову службу та військовий обов’язок загальновійськова підготовка поділяється на початкову військову підготовку і на базову військову підготовку, — відповідає Олег Денисов. – Початковою військовою підготовкою займається школа. Взагалі було б правильно, щоб кожен вчитель, який викладає предмет «Захист України», мав або бойовий досвід, або службу у збройних силах, силах оборони та безпеки.

За його словами наразі більшість ветеранів, учасників бойових дій неохоче йдуть до школи у зв’язку з дуже маленьким фінансуванням.

— Я порахував: із 158 вчителів тільки 20 — учасники бойових дій та війни, — говорить Олег Денисов. — Решта — це цивільні люди або військовослужбовці, які служили до війни, до 2014 року, звільнилися в запас.

Сам Олег з 2020 року був в резерві Національної гвардії, тобто постійно був на зв’язку і проходив різну підготовку. Більшість людей, які є в запасі, не проходять жодної підготовки, крім курсів підвищення кваліфікації. А для того, щоб опанувати нову шкільну модульну програму, людина повинна мати військову освіту, хоча б пройти військову службу.

Олег Денисов в одному зі своїх інтерв’ю казав, що зараз оцінка учнів на «захисті України» може бути — або живий, або мертвий. Чи продовжує він так думати і далі?

— Взагалі, в «Захисті України» оцінка, я вважаю, не потрібна. Я залишаюся при своїй думці. Можливі дві оцінки: або ти живий, або ти мертвий, або ти вмієш, або не вмієш. Тому що це не цивільний предмет, де ти можеш виправити помилку. Якщо ти погано навчався, і у тебе трапилася екстремальна ситуація, тобі потрібно прийняти рішення, потім щось зробити, а ти не знаєш, як це зробити, — від цього може загинути людина чи навіть люди. Тому вкрай важливі психологічна підготовка, емоційний стан, впевненість в тому, що зможуть надати допомогу.

Отже, нова програма «Захисту України», як експериментальний проєкт хай і має свої недоліки, проте це крок в майбутнє, де молоде покоління зможе отримати не лише базові знання, але і такі професійні навички, які допоможуть врятувати життя не лише собі, але і оточуючим.

Повномасштабна війна довела, що патріотичне виховання громадянина має розпочинатись ще зі шкільної парти. А Олег Денисов наочно демонструє, що викладання «Захисту України» є не просто роботою, а покликанням.

Тому саме цей предмет — не урок заради знань, та тим більше — оцінок. Це майбутнє України. Адже саме від того, ким стануть ті, хто завтра житиме в нашій державі, залежатиме її подальший розвиток.

Даниїл РИБКА