|
|
   |
Усі ми — і дорослі, і діти — виросли на творчості чудового данського письменника Ганса Крістіана Андерсена, який написав 159 прекрасних казок. Вони були перекладені 125 мовами світу. Наші найулюбленіші: «Гидке каченя», «Дикі лебеді», «Дюймовочка», «Снігова королева», «П’ятеро з одного стручка», «Русалочка», «Свинопас», «Кресало», «Соловей».
У квітні цього року виповнилося 220 років від дня народження великого казкаря. На честь цієї знаменної дати учні 4-х класів ліцею №122 (вихованці англійського гуртку ОЦДЮТ «Самоцвіт») поставили виставу «Принцеса на горошині». П’єса йшла англійською мовою із синхронним перекладом.
На сцені — «королівський замок». Висять оголошення: «Wanted princess», «Шукаємо принцесу». На сцену повільно, ледве тягнучи ноги, виходить із дорожньою сумкою сумний Принц (Андрій Рабаджі). Він дуже втомився. Принц хоче одружитися, але тільки на справжній принцесі. Він тільки-но повернувся зі своєї далекої подорожі, але там не знайшов такої.
Несподівано на сцені з’являється Дівчина (Даша Кухар). Принц із надією запитує її: «Вибачте, ви принцеса?». Дівчина стверджує, що вона зі знатної королівської родини, а крім того, з повагою до себе повідомила, що дуже освічена і любить різні природничі науки. Після цих слів Принц скептично глянув на неї, навіть обійшов навкруги, щоб оцінити. А потім сказав, що їй не вірить, бо справжні принцеси не люблять жодних наук та не люблять вчитися взагалі! Вони тільки розважаються, ходять на бали і пліткують про інших принцес.
Дівчина, бажаючи справити на принца «незабутнє враження», дістала з сумочки пляшку з водою і одразу перетворила цю воду в «молоко». (Аплодисменти глядачів). Але Принц не вражений. «Я з самого раннього дитинства не люблю розумних жінок, розумних дівчат, а також принцес, особливо якщо вони освіченіші за мене! Прощавайте!». Знову Принцу не пощастило…
Палац. На сцені в урочистих сяючих коронах Королева-мати (Даша Павлова) та Король-тато (Єгор Димитров). Вони радіють поверненню сина і журяться, що у Принца досі немає дружини, а йому вже скоро стукне...
Настала темна ніч. Вітер. За вікном дощ ллє, як із відра. Стук у двері. Вишколений Слуга (Тамерлан Садиков) у білій сорочці з чорною краваткою-метеликом відчиняє двері. На порозі стоїть дівчина (Аніта Павличенко), в руках у неї парасолька. «Я принцеса, я заблукала. На вулиці дощ. Чи можу я увійти?» — вона мало не плаче і з надією просить про допомогу. Слуга не проти їй допомогти і кличе Королеву.
Приходять Королева-мати і Король-тато. Дівчина повторює своє прохання дозволити їй залишитись на ніч у палаці. Королева не вірить, що дівчина, яка промокла наскрізь та ще гуляє ночами без служниці, є принцесою, але віддає розпорядження Слузі приготувати для неї постіль і покласти на ліжко 20 матраців. А сама крадькома, дивлячись у зал і довіряючи таємницю лише глядачам, кладе невелику горошину під матраци. Королева бажає гості приємних снів і виходить.
Рано-вранці Королева поспішає до Дівчини, щоб запитати, як вона спала. І несподівано отримує чудову відповідь: «Я спала жахливо! Щось було в ліжку! Це, здається, був величезний камінь!».
«Ура, це справжня принцеса! — радісно повідомила Королева. — Вона не може спати, якщо під 20 матрацами лежить невелика горошина!». Король одразу покликав Принца і повідомив йому чудову звістку, що Принц нарешті може одружитися з справжньою Принцесою.
Принц стає перед Принцесою на коліна, простягає їй коробочку з обручкою і просить її руки. Вона, звичайно ж, згодна! Королева урочисто оголошує, що цю горошину вона помістить на почесне місце у королівському музеї. Слуга знімає оголошення. Усі щасливі.
Раді 4-класники, глядачі та батьки юних акторів, а також їх класні керівники: Тетяна Вікторівна Копачинська та Ольга Михайлівна Коровіна. Допомогла знайти для вистави чарівну музику Катерина Олександрівна Григоренко, заступник директора з виховної роботи ліцею.
У ролі великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, а також перекладача з англійської мови на українську був Гнат Каушан, учень 4-В класу, який прикрасив виставу своїм артистичним талантом.
Валентина КИСЕЛЬОВА