|
|
   |
Всмiхнулась осiнь вiями дерев.
Зронила непомiтно сльози щастя.
Цей сум пречистий щойно лиш почався,
А бiль у серцi цвяшками дере...
Iще не розписали журавлi
Печальними автографами небо,
I срiбно-павутиновi жалi
Вуаль не загубили вересневу,
Iще бринить мелодiя медiв...
I день такий — що хочеться лiтати!
А сад парчевi ризи вже надiв —
Осiнню службу править коло хати.
Ксения Мариченко
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 |