|
|

Днями на чашку кави до редакції завітав начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Давно запрошували, і ось нам вдалося узгодити час для спілкування.
Про каву — це не образно, а насправді, так і спілкування у довільному форматі простіше відбувається. Ми провели гостя до редакційного музею, де зазвичай і проводимо зустрічі. Показали і прокоментували всі зібрання — перший номер «Вечірньої Одеси», датований 1 липня 1973 року, фотоматеріали про засновника видання заслуженого журналіста України Бориса Дерев’янка, його особисті речі, книги, видані редакцією, спортивні нагороди журналістських команд.
Олег Кіпер виявив приємну обізнаність про роботу видання, а його перше ж питання: «Де можна купити вашу газету?» — це просто болюча тема, яку відразу й обговорили. Насправді — кіосків з продажу виключно преси майже немає, започаткований редакцією проєкт «Газета до кави», хоч і охоплює наразі майже 40 кафе, загалом проблему не вирішує, а в населених пунктах області взагалі жодного кіоска.
— Так не має бути, людям потрібна інформація, треба відповідати на поширені запитання. А скільки питань у ветеранів і членів їх родин. Чекаю від вас пропозицій по спільному соціальному проєкту, — сказав Олег Кіпер.
Ми розповіли гостю про редакційний конкурс пам’яті Б. Ф. Дерев’янка «Люди справи», про його умови, журналістський відбір кандидатів. Олег Кіпер запропонував навідатися до СДЮШОР «Крижинка», що знаходиться по сусідству з редакцією, і ближче познайомитись з директором Сергієм Бабінцем:

— Найтитулованіший український хокеїст, найкращий бомбардир, десять разів ставав чемпіоном України, в 38 років вдруге відновив спортивну кар’єру і став на лід у складі новоствореної хокейної команди «Одещина». Взагалі дивна річ: південне місто, а такий великий попит на зимові види спорту — фігурне катання, хокей. «Крижинку» ми за пів року поновили, не витративши ані гривні з бюджету, це кошти благодійників. Там жахливі умови були — ні туалетів нормальних, ні роздягалок. А зараз діти тренуються у комфорті, лід відновили, хокейну команду створили. Днями здобули чергову перемогу — у матчі проти «Шторму».
Настав час запитань і ось перше: яке рішення довелося ухвалити під час війни, про яке, можливо, не всі знають, але воно важливе для області?
— Думаю, ви все ж таки про нього чули. І це рішення важливе навіть не тільки для області, а й для держави. Йдеться про наказ за номером 19, коли ми з військовим командуванням змінили порядок експорту зернової продукції і повернули в бюджет країни 16 млрд. доларів валютної виручки, яка до того не поверталась через сірих трейдерів — була така певна прокладка між виробниками і транснаціональними компаніями, що закуповують зерно. Сірі трейдери закуповували зерно за кеш, «малювали» документи і продавали, заробляючи 15–20 процентів. Ми це прибрали, і сьогодні на ринку жива конкуренція, фермери заробляють, скільки можуть, а не скільки їм дають. І все в законний спосіб, з податками в дохід державі.

Наказ підписаний мною у серпні 2023 року, після цього були прийняті зміни до законодавства, які в кулуарах Верховної Ради охрестили «законом Кіпера». Звісно, вагався, вивчав ситуацію, витримував шалений тиск, але була підтримка президента. Довелося навіть на кілька днів зупинити зерновий коридор, поки йшло переформатування згідно нових правил. Фермери спочатку звинувачували мене, а через півроку Українська зернова асоціація прислала нагороду — за детенізацію ринку зерна в Україні.
— За два з половиною роки, що очолюєте військову адміністрацію, був день, коли ви особисто відчули: ось зараз — найважче за весь період.
— Кожний день — найважчий. Коли найбільш інтенсивні обстріли, мабуть. Після останнього тисячі мешканців залишилися без тепла. Виклик за викликом, і треба приймати рішення відповідно своїй посаді.
Щодо посади — не розумію тих людей, які двома руками тримаються за крісло. У мене був досвід люстрації, маю запис в трудовій книжці про звільнення з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади». Тоді, молодим хлопцем, переживав. А зараз розумію, що ми всі на посадах, як і на землі, тимчасові…
— У вашій команді є військові?
— Так, я і двоє заступників. Ми мобілізовані та відряджені на ці посади на час воєнного стану. Моя посада — голова обласної адміністрації і начальник військової адміністрації.
— А радники?
— Запросив матір Героя України здійснювати зв’язок із сім’ями загиблих. І Юрію Дегасу запропонував бути радником на громадських засадах з питань ветеранської політики та адаптивного спорту. Він бізнесмен, менеджер, допоможе в організаційних питаннях...

Поцікавились ми, як начальник військової адміністрації співпрацює з депутатським корпусом області. Зокрема, у підготовці бюджету-2026.
— Відповідно воєнному стану, бюджет області на голосування в облраді не виноситься, я підписую його одноосібно. Я і так вважаю, що в деяких питаннях, які потребують оперативного вирішення, маємо надмірну бюрократію під час війни — щоб дрони закупити, треба місяцями тендери проводити. А як хлопцям пояснити, чому так довго? Це питання можна було б вирішити постановою Кабміну. З депутатами маю комунікацію, кожну проблему вивчаємо, і якщо мова про школи, дитячі садочки, укриття — звичайно, виділяємо кошти. Але відповідальність беру на себе я і визначаю, що найважливіше під час підготовки бюджету.
Наразі у нас більше 70 тисяч ветеранів, відкриваємо «Ветеран-хаб», щоб супроводжувати їх на всіх етапах — від соціальних виплат до побутових проблем. Отже потрібно багато коштів для того, щоб їм допомагати, і в бюджеті це має бути відображено.
Олег Кіпер розповів, що з усіма територіальними громадами знайомий, вважає, що 91 ОТГ — це забагато, і було адміністративно помилково створювати таку кількість, з огляду на спроможність багатьох з них. Очільників громад, місцеві проблеми знає. Запитали ми про компенсаційні виплати постраждалим від ворожих атак — в Одесі є програма «Безпечне місто», а якщо руйнування в громаді?

— Якщо зруйновано житло — люди звертаються до державної програми «єВідновлення», вона себе потужно зарекомендувала, — відповів Олег Кіпер. — В області не передбачена матеріальна допомога у цих випадках, бо всі об’єкти в громадах знаходяться на балансі громад. Звісно, область підставляє плече у багатьох складних випадках — купили квартири людям із зруйнованого під’їзду в житловому масиві Котовського, залучаємо міжнародні організації для допомоги, зокрема, коли вікна треба відновлювати. Звертаються громади до нас, але бюджет розвитку області — 260 млн. грн. на рік — це дуже мало для такого регіону.
Про пам’ятники Олега Кіпера питали вже не раз і питають досі. Як ми зрозуміли, позиція у нього така — наразі прибрали з візуального простору пам’ятник Пушкіну, бо є Буча, Гостомель, Ірпінь, є наратив на російських каналах «Одеса любить росію і чекає на нас».
— Можливо, законодавець і перевищив свої повноваження, але, друзі, давайте обговоримо це після війни. Важливий сам факт, що ми можемо вільно висловлюватися на тему пам’ятників, ніхто за це нас не переслідує. А поговоріть в росії про Шевченка — відразу стикнетесь з тою системою. Моя дружина з рф, я сам багато разів був там. Так от, у березні 2022 року дружина змусила мене обійти всі інстанції, щоб вона отримала паспорт громадянки України. Сказала: «Я не для того виїжджала з росії, щоб вони за мною сюди прийшли». А вона там жила і знає, що таке росія. Історія розсудить, я вважаю, і про пам’ятники ще поговоримо.
«Всі розпорядження військового командування виконуємо»
Про пам’ятники розпитали, але найбільші хвилювання — про обороноздатність області. Ми й не сподівались на докладну відповідь — розуміємо, які часи. Олег Кіпер сказав: «Усі секретні розпорядження військових виконали. Вони координують питання захисту, ми — «патрони підносимо», допомагаємо. Є об’єкти, які визначені командуванням для особливого захисту, їх постійно прикривають, але, коли 80 дронів за добу, самі розумієте…
— Війна закінчиться — яким буде ваш перший наказ?
— Внутрішня радість, звісно, буде. Але всім нам доведеться готуватися до нових викликів. Перше розпорядження, скоріш за все, буде пов’язане з допомогою військовим.

Ми запропонували Олегу Кіперу взяти участь у проєкті «Постав питання владі», так само, як і Сергію Лисаку. Погодився: «Навіть прошу вас про це!».
Наостанок запитали, чи спускається начальник обласної військової адміністрації в укриття під час повітряної тривоги?
— Останнім часом так. І дружину з дітьми примушую. І вас дуже прошу не ігнорувати тривоги.
Дора Дукова. Олег Суслов. Фото Олега Владимирського
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | 31 |