|
|
   |
На сцені оперної студії Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової подія: студенти вперше в історії нашого міста виконують твір Вольфганга Амадея Моцарта «Бастьєн та Бастьєнна».
Режисер Ірина Красіліна нагадала, що цю невеличку комічну оперу з розмовними діалогами композитор написав у дуже юному віці. За жанром це скоріше зінгшпіль, який пізніше стане популярним у Відні. Оперу замовив відомий тоді лікар-гіпнотизер Франц Антон Месмер, який хотів виконати цей твір у власному домі.
Першоджерелом була комічна опера Руссо «Сільський чарівник», своєрідну пародію на яку створив 1753 року драматург та режисер Фавар під назвою «Амури Бастьєна та Бастьєнни». Трохи змінений текст цих «Амурів…» було покладено в основу лібрето моцартівського твору. Отже, французька комічна опера, німецький зінгшпіль з його пасторальними мотивами, а Ірина Вікторівна додала трохи італійської комедії дель арте, долучивши до трьох основних дійових осіб стільки ж мовчазних. Це П’єро, Коломбіна та Арлекін (Віктор Сапай, Владислава Шатілова та Лілія Росолик), які втручалися за допомогою пантоміми у дію, виявляли власні емоції аж до закоханості та ревнощів. Цілком європейська історія! Щодо музики: дванадцятирічний Вольфганг Амадей вже майстерно оперував пісенними та аріозними інтонаціями, як і мало бути в легкому жанрі тих часів.
Персонажі є людьми простими, сільськими, близькими до природи, чим і користується шахрай, який грає на їхній довірливості та неосвіченості, пропонуючи за гроші «чудеса». Арлекін дуже смішно лупцює піпідастром П’єро, свого вічного суперника у коханні. А головні герої про свої почуття співають.
Партію Бастьєнни виконувала Анна Березіна, легковажний закоханий Бастьєн (Тань Кунбо) все ж схилявся до серйозних вчинків («А якщо скаже, що я їй любий, візьму одразу її до шлюбу»), але підпадав під силу чарів та фокусів інфернального Коласа (Руслан Галич).
Концертмейстер Євгенія Бейник ретельно розучила музичний матеріал зі співаками у класі, а диригент Анастасія Муляр з інструментальним ансамблем створила ілюзію виступу під окрестр. Склад оркестру Моцартом передбачався скромним: струнні, два гобої, дві валторни. Інструментальний ансамбль у складі Катерини Марценюк (перша скрипка), Ксенії Фішер (друга скрипка), Олександри Кадоліної (альт), Єфима Плакущого (віолончель), Івана Харковця (валторна) та Анастасії Гаврилюк (флейта) ще скромніший, але не за якістю, лише за кількістю інструментів.
Студенти планують виконати оперу на публіку ще кілька разів, тож слідкуйте за афішами, отримаєте гарантоване задоволення.
Софія ЛЕВКОВИЧ. Фото Сніжани ПАВЛОВОЇ