|
|
   |
Перша персональна виставка художника Kit під назвою «Призма» до 24 жовтня працює у Freedom Art Gallery, що на мінус першому поверсі Міжнародного культурного центру UNION (Троїцька, 43). Експозиція налічує 16 робіт, створених у період з 2022 року. Це шлях експериментів з полотном, підрамником та матеріалами, де силікон, акрилові маркери та промислові фарби перетворюються на інструменти пошуку нової мови.
Кожна робота — це багатошаровий об’єкт, у якому прозорі плівки та кольорові акценти створюють ефект глибини, а абстракція стає провокацією та викликом традиційним уявленням про картину. Виставка відкриває для глядача особисту призму художника: від перших експериментів до сформованої концептуальної техніки, що поєднує зухвалість стріту з галерейним підходом сучасного мистецтва.
Kit (справжнє ім’я — Нікіта) брав участь у кількох групових проєктах в Одесі та інших містах, зараз він підсумовує процес відкриття самого себе й розуміння свого власного стилю.
— Ось моя перша робота, ось вона, крихітка, 30х30, — каже хлопець. — З неї все почалося, і контекст тут досить глибоко захований. Спочатку до тебе приходить натхнення, потім ти шукаєш, куди б його вихлюпнути. В даному випадку це робота, присвячена моєму брату. В чому ідея? У нього доволі слабкий зір, він носить окуляри. Якщо їх зняти, то все навколо стає для нього більш розмитим. Бажання написати свою першу роботу на полотні поєдналося у мене з ідеєю зробити незвичайний подарунок брату на день народження. І я подумав: візьму побільше яскравих фарб, а потім піду на промисловий ринок, куплю матову плівку, накладу її на полотно, а поверх неї напишу свої побажання в словах. Тут англійською написано: «Люди сліпі, аби побачити всю красу цього світу, тому бажаю тобі її бачити». Таким чином з’явилася концепція: якщо ти хочеш побачити фарби, якщо ти хочеш побачити контраст, зніми цю плівку, розріж, і перед тобою постануть насичені кольори.
Не знаючи контексту, неможливо таку роботу оцінити повною мірою. Але завдяки такому хитрому ходу з’являється можливість говорити з глядачем, обговорювати, доносити задум автора. Кожне полотно так або інакше устатковано плівкою, що їй відводиться важлива роль.
Дві роботи містять завуальований філософський вислів. Передісторія така. Читаючи один із творів Шопенгауера, Kit зазначив, що песимістичний у своїх поглядах філософ його дуже веселить.
— Я навіть дуже сміявся з деяких його висловлювань. Вони просто на ті часи були органічними, а тепер це звучить як жорстокий расизм, цинізм… В даному контексті він використав термін «Qu’est ce que les gens diront?» («Що скажуть люди?»). Я наніс основний шар на задню частину, на картон, потім і відбулася сама по собі заява, statement: «Що скажуть люди?». Нас аж надто огортає постійний неспокій про те, що скажуть люди, — посміхається хлопець.
Працюючи сквізером, ти лише на перший погляд уподібнюєшся до граффітіста з балоном чи живописця зі шприцем, наповненим фарбою. Сквізер містить ватку, крізь яку проходить фарба, це дає додаткову гнучкість у розподілі кольору. Можна експресивно грати фарбою, а це дуже важливо для художника, який прагне говорити від серця, який зберіг дитячу насолоду від процесу творчості.
Долаючи традиційну форму сприйняття картини як настінного об’єкту, наш герой часом заходить на зворотний бік полотна. Прозора плівка має за основу лише галерейну стіну, що теж по-своєму цікаво працює. Якщо шари фарби сепаровані, нема нашарування фарб, отже, нема перенасичення, митця це вельми тішить.
Що далі? Новий проєкт у Музеї сучасного мистецтва Одеси, де побачимо найновіші твори нашого контекстуаліста. Чекаємо…
Софія Левкович. Фото Сніжани Павлової