|
|
   |
Незвичайна виставка під такою назвою впродовж місяця працюватиме у комунікативному просторі «Квартира № 6» Одеського муніципального музею приватних колекцій імені О.В. Блещунова. Проєкт створено на основі приватної колекції художниці, колекціонерки та реставраторки Наталі Осадчук.
В експозиції опинилися 22 дамські сумочки та понад 130 автентичних аксесуарів кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Кожен експонат розкриває сторінку жіночої історії, стилю та повсякдення.
Так, чарівну білу бісерну сумочку подарувала мисткині шанувальниця з Великої Британії, оксамитову в’єтнамську Наталя реставрувала, замінивши вишивку напівхрестиком за оригінальним малюнком. Чорну стеклярусову відновлювала-виплетала, щось придбала у Данії, де провела перший рік війни, щось за кордоном або в Україні на аукціонах, на Старокінному ринку в Одесі. Бувало й таке, що їй дарували геть сплюндровані часом сумочки, а вона давала їм друге життя.
— Я також замислилася над тим, що кладе жінка до власної сумочки, — каже пані Наталя. — У моїй завжди лежить кравецький метр та інше швейне приладдя. А поряд із сумочками я показала помади, віяла, флакончики парфумів, гудзики тощо.
По суботах на виставці можна відвідати цікаві події. Авторська лекція Наталі Осадчук «Історія дамської сумки в Європі» запланована на 16 серпня о 15.00. Майстер-клас з виготовлення бісерної сумочки за автентичним зразком початку ХХ століття відбудеться 24 серпня о 14.00. Можна брати з собою також улюблену сумочку, розповісти про неї, а закриватиметься виставка глядацьким дефіле.
Вишиває Наталя Василівна вже років 17, тим самим видом рукоділля займалися всі жінки в її родині. А працювати доводилося бухгалтером. Її картини є взірцями багатошарової вишивки гладдю (лесирування) із застосуванням різних декоративних стібків і об’ємних прийомів. Наталя створила навчальний курс на базі цієї методики. Майстриня давно колекціонує та реставрує вінтажні дамські аксесуари з текстилю, а в Данії знайшла новий об’єкт для реставрації.
— Старовинний фотель мені дістався практично безкоштовно, коли я проводила виставку в Орхусі, — розповідає Наталя Василівна. — Орхус — це друге за величиною місто Данії після Копенгагену. Воно знаходиться на острові та дуже схоже на Одесу: там порт величезний, балкери, причали… Виставка проходила два тижні. Мені дали можливість зв’язатися з людиною з місцевого артцентру, що знаходиться у величезному старовинному складі, який художники адаптували під виставковий простір, багато хто там і живе. В цьому артцентрі є зала для проведення концертів, читань, я зайшла туди й побачила це крісло. Фотель, що стояв серед багатьох старих стільців, вирізнявся вишитою оббивкою.
Як з’ясувалося, на сидіння ставили посуд з їжею, клали ноги. Мисткиня забрала фотель в Україну, а замість нього запропонувала цілком міцний стілець, який купила за 30 крон. Вишивку Наталя реставрує сама, але вовняні нитки коштують недешево, та й дерев’яні частини потребують ремонту. Може, знайде проєкт свого мецената? Відреставрований шедевр декоративно-ужиткового мистецтва буде переданий до одного з одеських музеїв, принаймні в Домі Блещунова це виглядало б вельми доречно.
Софія Левкович