|
|
   |
Український читач зi стажем пам’ятає палiтру лiтературно-художнiх журналiв своєї молодостi — «Вiтчизна», «Днiпро», «Березiль», «Всесвiт», «Дзвiн»... Ринкова економiка «розрiдила» журнальне сiмейство.
Коли у 1994 роцi у Кривому Розi почав виходити (двотижневим випуском у 32 сторiнки) журнал з газетною назвою «Кур’єр Кривбасу», навряд чи хтось мiг передбачити його успiшне майбутнє. Зате випускник Одеського унiверситету iм. I. Мечникова Григорiй Гусейнов (згодом Шевченкiвський лауреат за восьмикнижжя «Господнi зерна») вивiв провiнцiйний часопис у незмiнного лiдера як загальнонацiонального масштабу, так i для аудиторiї дiаспори.
Нинi «Кур’єр Кривбасу» — респектабельний тримiсячник на 300 сторiнок. Вже низку рокiв «КК» практикує компендiумнi публiкацiї — скороченi варiанти або окремi роздiли з книг прози, поезiї, перекладiв, що готуються до видання. Наприклад, у поточному роцi проза вiд Ю. Щербака, В. Слапчука, Є. Кононенко, О. Жупанського, Р. Iваничука, Л. Таран, А. Кондратюка — це авторське представлення нових книг. Анонсний характер мали перекладнi публiкацiї — К. Макушинського, Я. Корчака, П. Гiллє (Польща), Г. Майрiнка (Австрiя),
Б. Петровича (Бiлорусь), Ю. Кунчiнаса (Литва), Ї. Гаїчека (Чехiя). За добiрками поезiй М. Воробйова, Р. Лишої, М. Кiяновської, В. Старуна, I. Андрусяна i циганської української поетеси Ранi Романi читач визначить прiоритети придбання збiрок.
Ще одна якiсна риса журналу — його «Книгопанорама», де можна знайти 14—16 сторiнок бiблiографiчних оглядiв сучасного книговидання. «Кур’єр Кривбасу» подає не лише анотацiю i обкладинку випущених книг, але й назву видавництва i кiлькiсть сторiнок.