|
|
   |
Чому сови не будують власних гнізд і що таке нестбоксинг
Так, сови не будують власних гнізд. Вони шукають затишні природні дупла, старі гнізда граків, ворон чи круків, порожнечі в старих деревах. Але таких місць на півдні України стає дедалі менше.
І сьогодні від нас залежить, чи буде в цих нічних хижаків дім.
Сучасні методи лісового господарства, прибирання дуплистих дерев, а також незаконні рубки в лісосмугах буквально «підрізають крила» совам. Популяції хатнього сича, вухатої сови, як й рідкісної сипухи та сов-ки, що занесені до Червоної книги України, помітно скорочуються.
Але там, де людина стала причиною проблеми, вона ж здатна стати і її рішенням.
Нестбоксинг — «доступне житло» для птахів
У світі давно існує практика nestboxing — створення штучних гніздівель для видів, які залежать від великих дупел у старих деревах. Це ніби «нова квартира» для тих, хто не будує власний дім.
Сови — одні з найбільш «лінивих» у цьому сенсі птахів. Вони не створюють гнізд, а селяться у готових схованках. Тому штучні домівки для них — справжнє спасіння. Деякі сови навіть із задоволенням «переїжджають» з природної «вторинки» у людську «новобудову».
Досвід на Одещині
Чотири роки тому, 24 листопада 2021 року, працівники «ДТЕК Одеські електромережі», за підтримки орнітологів Одеського відділення Українського товариства охорони птахів, встановили 15 штучних гнізд у верхів’ях Аджалицького лиману поблизу Візирки.
І це не разова акція. Штучні гніздівлі потребують догляду: щорічного очищення, ремонту, переміщення тих, що не використовуються, у більш перспективні локації, та, головне, регулярних спостережень.
Незважаючи на війну, яка триває вже майже чотири роки, Одеське відділення Українського товариства охорони птахів продовжує моніторинг, щоб зрозуміти, які види заселили «новобудови» та як це впливає на відновлення популяцій.
Ви запитаєте, навіщо це потрібно?
Бо сови — це не тільки таємничі мешканці нічних степів та лиманів. Вони — потужні союзники людини. Одна сова здатна знищити сотні гризунів за сезон, захищаючи поля від втрат урожаю.
В Україні залишилося не так багато деяких видів сов. І кожна нова штучна домівка — це шанс зберегти їх для нашої землі.
Наш край багатий на природу, але вона не безмежна. І поки старі дерева мовчки падають під лісопилами, ми можемо дати совам шанс — дім, тишу, безпеку. Це — наша відповідальність і вклад у майбутнє української дикої природи.
Хай у нічних лиманах завжди лунає совине ухуканння — знак того, що ми не підвели тих, хто не може попросити про допомогу сам.
Сергій КУРОЧКІН. Кандидат біологічних наук, доцент, провідний фахівець відділу екологічної освіти Нижньодністровського національного природного парку