Іподром на Пересипі

Усі знають про одеський іподром, який цього року святкує своє 135-річчя. Але мало хто знає про те, що на початку ХХ століття в Одесі існував ще один іподром, розташований в районі Пересипу, недалеко від вулиці Церковної. Цей іподром був створений спеціально для стрибків і проіснував лише 8 років. А було так…

На початку ХХ століття кінний спорт був дуже популярним в Одесі, і в 1903 році міська влада виділила ділянку землі на Пересипі, між вулицями Церковною та 6-ю Андріївською для будівництва другого іподрому. Площа території становила близько 30 десятин (приблизно 33 гектари). Архітектором проєкту був Карл Абт, який спроєктував іподром з урахуванням перспективного розвитку: було збудовано бігову доріжку, трибуни, приміщення для учасників заїздів та стайні, розраховані на 120 коней.

«Одеське скакове товариство, дозволене до відкриття 1903 р., восени того ж року відкрило перший сезон, що минув досить жваво. Товариство має на меті розвиток та поліпшення порід скакових коней і тому влаштовує лише стрибки. Прекрасний іподром знаходиться на Пересипі. Президент товариства — Одеський градоначальник, генерал-лейтенант, Іван Миколайович Толмачов. Віце-президент — спадковий дворянин Юрійович Ф.М.» – писали одеські газети на початку минулого століття.

З появою іподрому на Пересипі в Одесі відбувся поділ кінних змагань за видами. Основний іподром на Великому Фонтані став спеціалізуватися на бігах (де вершник керує конем, сидячи в колясці), а іподром на Пересипу був призначений виключно для верхових стрибків.

Такий поділ дозволив ефективніше проводити змагання, оскільки у стрибках і бігах беруть участь різні породи коней (наприклад, для скачок використовувалися коні чистокровної англійської породи).

Одеські скачки мали велику популярність серед любителів кінного спорту. Іподроми міста відвідували не лише місцеві жителі, а й високопосадовці, включаючи членів імператорської родини, і навіть перський шах.

Іподром на Пересипі, незважаючи на свою короткочасну історію, також став частиною цієї яскравої спортивної культури. У січні 1911 року два одеських скакових товариства об’єдналися, і іподром на Пересипі було закрито. Верхові стрибки повернулися на іподром на Великому Фонтані. У 1912 році фінансова ревізія виявила порушення у діяльності Новоросійського товариства заохочення кіннозаводства, після чого його було закрито. Кінні змагання в Одесі припинилися на 15 років і відновилися лише 1927 року, вже на іподромі, що розташований коло Фонтанської дороги.

Так, іподром на Пересипу не залишив такого яскравого сліду в історії Одеси, як іподром на Великому Фонтані, де окрім кінських бігів та змагань у стрибках відбувалися знакові події, такі як польоти Михайла Єфімова та Сергія Уточкіна. Однак його існування відображає інтерес одеситів до кінного спорту на початку ХХ століття та спробу розширити інфраструктуру для таких заходів.

Після закриття на Пересипі іподрому на його місці згодом було збудовано теплоелектроцентраль, і територія втратила зв’язок із кінним спортом.

На фото, що збереглося, ми можемо побачити іподром, але в момент зустрічі переможців перших в Російській імперії автомобільних перегонів, що відбулися 8 (22) вересня 1907 року, за маршрутом Одеса — Миколаїв — Одеса. Але це вже зовсім інша сторінка історії нашого прекрасного міста.

Олег Ткаченко