За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Далекое-близкое

Випускник Одеського піхотного, що переміг час, але загинув молодим

№15 (11152) // 15 февраля 2022 г.
Випускник Одеського піхотного, що переміг час, але загинув молодим

У всьому світі знають українські літаки-велетні «Ілля Муромець», «Антей», «Руслан» і «Мрія», створені у різні часи минулого століття Ігорем Сікорським (на початку ХХ століття) та Олегом Антоновим (у другій половини минулого століття). Але мало хто знає, що в середині 30-х років був створений ще один гігант К-7 українським авіаконструктором Костянтином Калініним. Саме в Одесі він вперше побачив літак і загорівся бажанням літати. 5 лютого виповнюється 135 років від народження цього талановитого авіаконструктора та авіатора.

Народився майбутній конструктор 5 лютого 1887 року у Варшаві в родині офіцера російської армії Калініна Олексія Кириловича, мати — Маріанна Фридериківна була уродженкою Варшави. Але батько помер, коли Кості було п’ять років, тому мати виховувала двох синів одна.

Костянтин успішно закінчив Варшавське реальне училище, а згодом з відзнакою — учительську семінарію в Андрєєві (Келецьке воєводство). Щоб допомогти родині, працює токарем на ливарно-механічному заводі Корштейна. В 1906 році за розповсюдження революційних прокламацій заарештований. Провів у в’язниці півроку, доки клопотаннями старшого брата Володимира, який того часу служив у міністерстві юстиції, був відпущений на поруки під заставу. Працює вчителем у приватній школі у містечку Водзіслав. Костянтин мріяв продовжити освіту, але з клеймом «політично неблагонадійного» шлях до вищих навчальних закладів був для нього зачинений. То ж довелося погодитися на пропозицію брата Володимира розпочати кар’єру військового. У 1909 році він вступив до Одеського піхотного юнкерського училища, яке з відзнакою закінчив 1912 року. Неподалік від училища знаходився іподром, де юнкер Калінін уперше побачив політ аероплана, пілотованого Михайлом Єфімовим. Відтоді Костянтином Калініним оволоділо бажання літати.

Але після закінчення училища доля закинула підпоручника Калініна спочатку у 3-ю Сибірську стрілецьку артилерійську бригаду, а пізніше у 2-й Владивостоцький фортечний артилерійський полк під Владивостоком. З Далекого Сходу в 1915 році потрапив на фронт. Брав участь у боях під Двінськом, був нагороджений орденом, Святого Станіслава.

Але мрію про польоти не полишав і на початку 1916 року домігся направлення на навчання до Гатчинської військової авіашколи. Йому пощастило навчатися у відомого авіаційного інструктора, полковника Сергія Ульяніна, який виховав цілу плеяду видатних авіаторів, серед них ще один вихованець Одеського піхотного юнкерського училища Ян Нагурський — перший в історії полярний льотчик.

Гатчинську авіаційну школу Калінін закінчив у жовтні 1916 року, отримавши звання військового льотчика та чин штабс-капітана. Після цього він знову був направлений на фронт. Воював у самому пеклі, одним із перших серед російських авіаторів почав застосовувати радіозв’язок для коригування з повітря артилерійського вогню. Бойова майстерність, рішучість і відвага принесли Калініну підвищення у чині та ще два військові ордени Св. Анни та Св. Володимира.

Після революційних подій 1917 року Костянтин Калінін прямує до Києва, де на початку 1918 року зустрічається з людьми, які відіграли в його подальшому житті вирішальну роль. Це були науковці Київського політехнічного інституту Віктор Бобров і брати Іван та Андрій Касьяненки. Вони були одними з засновників Повітроплавної секції КПІ. Почавши працювати в Києві, Калінін звертається до керівництва УНР з рядом ініціатив, спрямованих на розвиток авіації. Невдовзі розпочинає службу в авіації Армії української держави командиром 1-го Волинського авіаційного дивізіону. З лютого 1919 року — командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, з травня 1919 року — інспектор авіації УГА. Влітку — восени 1919 року — завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР

Але слабка тодішня влада не змогла його підтримати. Розчарувавшись в діях Директорії УНР, Калінін переходить на службу в Червону армію (хоча його кликав з собою за кордон вже на той час відомий конструктор Ігор Сікорький). У червні 1920 Костянтина Калініна, як досвідченого льотчика, направили на навчання до Московського авіаційного технікуму і в 1922 році перетвореного на Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського. Але закінчити цей заклад Костянтину Калініну не вдалося. Внаслідок «чистки» він був відрахований з формулюванням — «як колишній царський офіцер і дворянин».

Наступного року Костянтин Олексійович повертається до Києва і вступає на четвертий курс Київського політехнічного інституту, ректором якого став Вікторин Бобров, а проректором — Іван Касьяненко. Він наполегливо навчався, брав участь у роботі всіх секцій Авіаційного науково-технічного товариства (АНТТ) при КПІ. Пілотував та організовував навчальні польоти літаків «Анасаль» та «Вуазен», що були в розпорядженні інституту. Одночасно працював начальником виробництва на київському авіаційному ремонтному заводі «Ремповітрошлях-6».

На чолі з К.О. Калініним невеличка група молодих інженерів та робітників «Ремповітря-6» взялася за розробку нової машини. Ескізний проєкт та основні розрахунки були готові після місяця напруженої праці. Керівництво заводу сприйняло ініціативу позитивно та надало кількох спеціалістів на допомогу Калініну. 26 липня 1925 року відбувся перший політ пасажирського літака К-1 під керуванням молодого пілота С. А. Косинського. Після усунення дрібних дефектів літак перегнали до Харкова, де 16 вересня він вилетів за маршрутом Харків—Орел—Серпухов—Москва, подолавши сумарну відстань 1200 км.

Протягом жовтня—листопада літак успішно витримав державні випробування та був рекомендований до серійного виробництва та експлуатації на повітряних лініях цивільної авіації, вперше в Радянському Союзі. Літак був придбаний товариством «Доброльот» та переданий Центральній повітростанції Москви, де використовувався для перевезення пасажирів та аерофотознімання до 1930 р.

Наприкінці грудня Калінін блискуче захистив проект К-1 перед дипломною комісією КПІ та отримав диплом інженера-механіка. У 1928 -1929 роках у Харкові розробив конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили іноземні машини з повітряних ліній СРСР. Літак К-4 в 1928 році виборов головний приз Берлінської виставки — Золоту медаль. У 1930-1938 роках збудовано літак К-7, розрахований на 120 пасажирів. Був розроблений і військовий варіант К-7, який міг нести до 16,6 тони бомбового навантаження або 112 десантників з відповідним озброєнням. Були створені також бомбардувальники К-12, К-13. Костянтин Калінін нагороджений орденом Червоного Прапора УРСР.

Однак плани по створенню нових зразків літальних апаратів у квітні 1938 року були зупинені — через арешт головного конструктора у Воронежі. 22 жовтня 1938 року як «ворог народу» Костянтин Олексійович Калінін був засуджений «за підрив радянського літакобудування» і вже наступного дня розстріляний. Через 17 років, 10 серпня 1955 року, Костянтин Калінін реабілітований Військовою колегією Верховного суду СРСР« у зв’язку з відсутністю складу злочину». Але ім’я його виявилося несправедливо забутим.

Після смерті в 1972 році Ігоря Сікорського, радянський академік Артоболевський сказав: «Це були два великих авіаконструктори — Ігор Сікорський і Костянтин Калінін. Першого Америка поховала як національного героя, а другого у нас ніхто не знає. Його на вершині слави згубили молодим у себе вдома».

На честь видатного авіаконструктора Костянтина Калініна Міжнародним планетарним центром малій планеті за номером 3347 було присвоєно ім’я «Костянтин». У Державному політехнічному музеї КПІ стоїть пам’ятник Костянтину Калініну поруч з іншими випускниками ОПІ — піонерами авіації і космосу, йому присвячуються конференції вчених, сучасних і майбутніх творців авіації.

Василь ВЕЛЬМОЖКО. Член Національної спілки краєзнавців України



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
29/06/2022
В основу марки, посвященной уничтоженному российскими оккупантами самому большому самолету планеты Ан-225 «Мрія», лег рисунок юной украинки Софии Кравчук...
29/06/2022
Распоряжением начальника Одесской областной военной администрации Максима Марченко с 30 июня запрещается на территории Одессы и Одесской области использование и продажа пиротехнических средств, в том числе фейерверков, салютов и петард...
29/06/2022
Украина приступает к торговле электроэнергией со своими европейскими соседями, заявила во вторник Европейская сеть операторов систем передачи...
29/06/2022
Прогноз погоды в Одессе 30 июня —5 июля
22/06/2022
Открывать или нет сезон отдыха на морском побережье Одесской области и места купания должны решать военные. Об этом заявил представитель Одесской областной военной администрации Сергей Братчук...
Все новости



Архив номеров
июнь 2022:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30


© 2004—2022 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. / ams | 0.030