Південь говорить рідною мовою

21—22 лютого відбувся ІІІ Південний фестиваль рідної мови — масштабна культурно-просвітницька подія, що об’єднала Одещину, Херсонщину та Миколаївщину навколо спільних цінностей слова, культури, ідентичності та міжрегіональної солідарності.

Фестиваль став не лише святом рідної мови, а й важливою платформою для професійного діалогу, творчої взаємодії, обміну досвідом і налагодження нових партнерств між представниками культурної сфери, освіти, науки, органів влади, національно-культурних товариств та молоді південних регіонів України.

Програма фестивалю розпочалася 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, в Одеській національній науковій бібліотеці творчою зустріччю та презентацію творів Анатолія Кичинського — відомого українського поета і художника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Основні події фестивалю продовжилися наступного дня в Одеському культурному центрі Union, де зібралися діячі культури, освітяни, митці, науковці, студенти, представники національно-культурних товариств і органів державної влади з трьох південних областей.

З перших хвилин фестиваль задав особливий емоційний тон. Учасників і гостей вітала музика у виконанні ансамблю народних інструментів «Мозаїка» Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха, а всі охочі могли долучитися до створення інтерактивної інсталяції «Мова в людях. Мова тримає», яка стала символом єдності, взаємної підтримки та живої присутності слова в сучасному суспільстві.

Велику зацікавленість відвідувачів викликала тематична виставка сучасної фахової літератури мовами національних спільнот і корінних народів із фондів Одеської національної наукової бібліотеки. Чимало гостей фестивалю зупинялося і біля столів Одеської книгарні-кав’ярні Галини Дольник, де було представлено цікаву й різножанрову літературу багатьма мовами.

Урочисте відкриття фестивалю «Південь говорить. Південь звучить» засвідчило високий рівень представництва та значущість події. У ній взяли участь заступник голови Одеської обласної військової адміністрації Андрій Неугодніков, заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Володимир Клюцевський, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Марія Попова, доктор філософії, професор Миколаївського національного університету кораблебудування, Уповноважений із захисту державної мови у 2020—2025 роках Тарас Кремінь, а також заступник начальника управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації Андрій Шостак.

Одним із ключових інтелектуальних майданчиків фестивалю стала панельна дискусія «Рідна мова в умовах війни: збереження та майбутнє». У межах цієї розмови порушувалися питання відновлення мовного середовища після колективних травм, необхідності мережування під час війни, а також розвитку локальних мовних ініціатив на півдні України.

До обговорення долучилися Ірина Бірюкова — генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки, Анна Бурдейна — консультантка з гуманітарних питань Одеського обласного товариства ромської культури «Романі Збора», Василь Загороднюк — кандидат філологічних наук, голова Херсонської обласної організації НСПУ, Наталія Сапак — кандидатка мистецтвознавства, голова ГО «Караїмське історико-культурологічне товариство «Мурат» у Миколаєві, а також Анастасія Стрельцова-Ніколенко — членкиня правління ГО «Одеське

імені А. Міцкевича відділення Спілки поляків в Україні».

Не менш важливим став і регіональний діалог «Південь України разом», модерований журналісткою, регіональною координаторкою проєкту Re Ukraine від ICES — The Institute for Central European Strategy Світланою Бондар. У центрі уваги були спільні виклики культурної політики, мова як стратегічний ресурс ідентичності в процесах деокупації та реінтеграції, а також актуальні мовні процеси в регіоні.

Учасниками цього діалогу стали Февзі Мамутов — голова ГО «Кримські татари Одещини», депутат Одеської обласної ради, Тарас Кремінь, Сергій Омельчук — доктор педагогічних наук, професор, перший проректор Херсонського державного університету, а також Інна Пономаренко — доктор філософії, координаторка розмовно-інтеграційних клубів «РІКА» ГО «Десяте квітня».

Особливу атмосферу фестивалю створив кураторський блок живих читань «Південні розмови про Лесю», присвячений 155-річчю від дня народження Лесі Українки. Історії про видатну поетесу та звучання її слова лунали українською, гагаузькою, болгарською, німецькою, польською, кримськотатарською та грузинською мовами, переконливо підкреслюючи багатокультурний характер півдня України.

У цьому блоці взяли участь Ірина Шеляг — акторка Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька, Олена Кристалова від Одеського обласного німецького національно-культурного товариства «Відергебурт», Саломе Пипія від Одеського грузинського освітнього центру «Іверія», Еміне Уркуметова від ГО «Кримські татари Одещини», Лілія Мілентьєва — вчителька недільної болгарської школи імені В. Апрілова Одеського обласного болгарського товариства, Надежда Маленкова та Olga Kulaksіz від Одеського обласного гагаузького національно-культурного товариства «Бірлік». Особливим акордом став відеопривітальний виступ відомого журналіста і письменника Imadeddine Raef, який надіслав із Лівану вірш Лесі Українки у власному перекладі арабською мовою.

Яскравим продовженням фестивального дня став музично-поетичний концерт за участі колективів і виконавців національно-культурних товариств Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Ця частина програми перетворилася на справжнє свято емоцій, традицій й творчої свободи.

На сцені виступили грузинський співак, фронтмен гурту THE NIKAS Ніколас Учава, чеський фольклорний ансамбль «Богемські фраєрки» села Богемка Врадіївської селищної ради Миколаївської області, Анна Ткач та Дар’я Нікітюк від Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв, Тимофій Кулішенко від болгарського культурно-просвітницького центру «Търновка» Миколаївської області, хор Одеського польського товариства ім. А. Міцкевича Спілки поляків України Polskie Kwiaty, Ксенія Реу від Всеукраїнської молдовської національно-культурної асоціації, народний ансамбль народної пісні «Джерела» з Херсонщини, дитячий хореографічний ансамбль Ethno ballet «17» Херсонського палацу дитячої та юнацької творчості, Альбіна Дунаєва й Наталя Дунаєва — учасниці ансамблю народної пісні «Веснянка», а також Жужуна Дудучава, голова Одеського обласного товариства ромської культури «Романі Збора», разом із вокальним ансамблем «Одеські леді».

Справжній вибух емоцій подарували глядачам представники Одеського фахового коледжу мистецтв імені К. Ф. Данькевича — Віталій Смірнов та вокальний ансамбль Soul of Music. Особливою ніжністю та сценічною красою запам’ятався і вірменський танець під дудук у виконанні хореографічного колективу «Чорноморські візерунки», що зворушив багатьох присутніх.

Завершився фестиваль врученням дипломів учасникам та щирими словами вдячності від директорки департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Олени Олійник усім, хто долучився до підготовки й проведення фестивалю.

Особлива подяка пролунала на адресу ГО «Десяте квітня», а також імаму Хамза Ісса та їхнім командам — за теплу гостинність і щире частування.

ІІІ Південний фестиваль рідної мови ще раз довів: мова є не лише засобом спілкування, а й простором пам’яті, гідності, взаєморозуміння і сили. Для команди департаменту культури Одеської обласної державної адміністрації особливо важливо було бачити, як ідеї перетворюються на масштабну й живу подію, як слово потужно звучить зі сцени, як люди з різних регіонів єднаються в одній залі — попри сирени, виклики війни та втому.

Ярослава РІЗНИКОВА