|
|
   |
Водному з медичних закладів Державної прикордонної служби України проходить реабілітацію військовослужбовиця-медикиня старший сержант Ірма Сайкіна — доброволець, медсестра та воїн, яка з перших днів повномасштабного вторгнення стала на захист України.
Ірмі 56 років. У мирному житті вона працювала медсестрою у перев’язочній та допомагала повертати здоров’я людям. Її великою пристрастю був мототуризм. Разом із чоловіком вона подорожувала Україною, відкриваючи для себе її гори, узбережжя та степи. Саме ці подорожі сформували глибоку любов до рідної землі та відчуття особистої відповідальності за неї.
У 2014 році подружжя планувало поїздку до Криму, однак війна змінила всі плани і назавжди визначила їхнє ставлення до майбутнього країни.
24 лютого 2022 року вони прокинулися від вибухів в Одесі. Перший страх швидко змінився усвідомленням: любов до Батьківщини — це не лише про слова чи спогади з подорожей, а й про готовність діяти. Уже 26 лютого подружжя без вагань прийшло до військкомату та стало до лав захисників України.
Завдяки медичній освіті Ірма виконувала обов’язки бойового медика. Найважчі випробування чекали її на Херсонщині, зокрема в районі Тягинки, де евакуація поранених відбувалася під постійними обстрілами. В одному з тимчасових прихистків військові облаштували занедбану оселю, намагаючись створити хоча б коротке відчуття дому. Та під час чергового обстрілу будівлю було знищено прямим влучанням снаряда. Вижити вдалося дивом.
У 2024 році медикиню направили до Часового Яру — міста, яке стало однією з найгарячіших точок фронту. Медичні екіпажі працювали переважно вночі, евакуюючи поранених із передових позицій на броньованих автомобілях. Часто техніка поверталася пошкодженою — колеса розривало вибухонебезпечними предметами, однак завдання виконувалися без зупинок і перепочинку. Для Ірми кожне врятоване життя було особистою перемогою над смертю.
Під час евакуації поранених Ірма, вистрибнувши з автомобіля, травмувала коліно. Попри сильний біль, вона продовжувала виконувати завдання, доки травма не потребувала оперативного втручання. Після двох операцій військовослужбовиця проходить реабілітацію у медичному закладі ДПСУ.
Вона зазначає, що відновлення потребує витримки та щоденної роботи над собою. Професійність медичного персоналу, ефективні процедури та підтримка допомагають поступово повертатися до активного життя й відновлювати сили.
У короткі перерви між бойовими виїздами Ірма знаходила внутрішню рівновагу в малюванні. У її роботах — образ сильної жінки зі зброєю, в очах якої зберігається ніжність і людяність. Адже попри військову форму, вона залишається жінкою, яка щиро співпереживає втратам і радіє кожному врятованому життю.
Історія старшого сержанта Ірми Сайкіної — це історія вибору, сили духу та любові до України. Війна змусила багатьох узяти до рук зброю, але не змогла забрати головного — людяності, віри та прагнення до миру. Кожне врятоване життя наближає перемогу і нагадує, що за свободу України щодня борються люди з великим серцем.
Тетяна ФЕДОРОВА