|
|
   |
Музей сучасного мистецтва Одеси (Європейська, 31/33) продовжує серію інформаційних виставок, присвячених 140-річчю відомої французької художниці, знаменитої одеситки Соні Делоне. Експозиція «Симультанний дизайн» присвячена знахідкам, які змінили уявлення про побутові предмети, від гральних карт до посуду та автівок.
У театрі симультанними декораціями називають такі, в яких можна грати всю виставу, бо на сцені присутнє все необхідне. За підтримки Інституту розвитку Одеси виставкова зала стала подібною до театральної, де все необхідне під рукою, тільки позначене мистецьким перетворенням.
— Соня Делоне була видатною представницею стилю арт-деко, авангарду і разом з чоловіком Робером створила новий напрямок у живопису — симультанізм, — розповідає спеціаліст МСМО Вероніка Магась. — На початку ХХ століття художній авангард поставив дві основні мети: пошук нових художніх форм та нівелювання меж між мистецтвом і життям. Соня Делоне зруйнувала традиційні межі мистецтва і дизайну завдяки своєму візуально привабливому і новаторському використанню кольорів і форм у всій своїй творчості.
Зображення руху кольору в світлі — так визначала художниця свої роботи. Вперше форма не панує, а підпорядковується кольору. Кольори, немов живі організми, впливають один на одне, створюють ілюзію руху і ритму. Такий підхід був абсолютно унікальним в живописі. У роботах Соні Делоне теорія кольору отримала належне визнання і широке практичне використання. Її творчість розширила розуміння того, як колір впливає на людське сприйняття, а сама психологія кольору стала одним з найважливіших інструментів сучасного дизайну.
Ідеї симультанізму Делоне розвивала не тільки на полотнах, а й у практичній сфері: вона, займалася керамікою і вітражами, ілюструвала книги, створювала дизайн інтер’єрів та аксесуарів і навіть оформляла автомобілі.
Буквально на очах Соня Делоне виросла у найбільшого в Європі майстра арт-деко, чиї творчі знахідки і відкриття набували широкого поширення у сучасному дизайні, кераміці, сценографії, рекламі.
Як дизайнер Делоне допомогла «сформувати» нову, сучасну жінку, яку вона сама втілювала. Вона створила оригінальне амплуа для художниці, що поєднує в собі авангардистку, креативну підприємницю та бізнесвумен. На момент її смерті ім’я Делоне, безперечно, було одним з найбільших «мистецьких брендів» ХХ століття.
У 1930-х роках Соня Делоне звертається до експериментів з інноваційними на той час світлотехнічними матеріалами Mica-tube, або світловими трубками. Вона розробляла експериментальні «світлові плакати», в яких ритміка кольорових площин поєднувалася з рухом і сяйвом електричного світла.
Тарілки «Сигнал», «Віндзор» та «Карнавал», придбані музеєм у Франції, демонструються в окремій вітрині. А плакати, ескізи вітражів, оформлення інтер’єрів присутні у вигляді фотоматеріалів.
Соня Делоне створила ілюстрації до кубістичної поеми Сандрара «Проза про транссибірський експрес і маленьку Жанну Французьку» (1913) — це був її перший експеримент як ілюстраторки авангардної поезії. Результатом співпраці стала «Проза» — двометровий арт-об’єкт, виготовлений вручну самою Делоне. Було виготовлено лише 62 примірники. Ілюстрації Делоне доповнюють слова Сандрара; колір стає частиною руху поеми.
Навесні 1958 року, прагнучи співпрацювати з сучасними художниками, Німецький музей гральних карт (Deutsches Spielkartenmuseum) у Білефельді запропонував Делоне ідею створити дизайн гральних карт з її характерними абстрактними зображеннями. Кілька репродукцій цих незвичайних джокерів, винового туза тощо прикрашають і одеську виставку.
Більше про дизайн, від якого певний час шаленів Париж та й уся Франція (інші країни не залишилися байдужими), дізнаєтесь на виставці та кураторських екскурсіях. А навесні МСМО покаже твори наших сучасників, присвячені Соні Делоне, стильній, незалежній та творчій одеситці.
Марія Гудима. Фото Олександра Сінельникова