|
|

Минуло 85 років з часу організованого геноциду українського народу. Ця сторінка в історії України назавжди закарбувалася як Голодомор 1932-33 років.
Навряд чи на Одещині є родина, в якій крім старих сімейних світлин, не зберігається страшна пам’ять про те, як ще молоді прабабусі й прадідусі мріяли про малесенький шматочок хліба…
Слова про Голодомор та внутрішній опір українців — це завжди біль та тяжкі спогади про минуле. Це був той страшний час, коли свідомість нашого народу тодішня влада мала на меті зламати та повністю підкорити, а поняття «особистість» викорінити взагалі. Людина повинна була просто дякувати за те, що її не вбили за знайдений при дорозі пшеничний колосок чи жменю зерна.
Наш обов’язок — пам’ятати. Пам’ятати про те, що українці не зламались навіть у приречених обставинах Голодомору і змогли відродитися як нація.
Анатолій Урбанський. Голова Одеської обласної ради
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 |