|
|
   |
В Золотій залі Одеського Літературного музею відбулось вшанування Станіслава Савовича Стриженюка — людини, яку називають поетом степу, моря та життєвої правди. Він є членом Національної спілки письменників України, лауреатом літературних премій імені К. Г. Паустовського, П. Г. Тичини, «Культурна столиця-2019» володарем «Золотого пера», та власником безлічі інших нагород.
Це справді унікальна людина, яка в свої 90(!) літ дає всім оточуючим потрясаючий приклад енергії, високого духу та бажання творити!
Його багата подіями біографія постійно була пов’язана з двома константами — дорогами та поезією. А відтак, його творчість можна розглядати в своєрідній системі координат — поєднанні географічної та історичної вісей.
Його життя, що розпочиналось 3 березня 1931 року в неозорих степах на Кіровоградщині, виявилось надзвичайно тісно пов’язаним з нашим Одеський краєм. Станіслав Савович у 1955 році закінчив Одеський політехнічний інститут, друкувати вірші почав з 1956 року в альманасі «Літературна Одеса», в Одеському обласному видавництві в 1957 році вийшла його перша збірка «В братнім краю», а згодом в Одесі побачили світ ще 15 поетичних збірок.
Він був членом Одеського відділення Спілки письменників України, одним із засновників (разом з Іваном Гайдаєнком) Одеської обласної Ради миру, начальником Одеського обласного управління культури, головним редактором Одеської кіностудії художніх фільмів.
Отже, Одеса стала для п. Станіслава другою рідною домівкою, яку він так щиро і талановито оспівував:
У долі Півдня, ніби у орла —
Два розпростертих в просторі крила:
Одне лягло морською далиною,
Подаленіло друге у степах.
Піднесений високою метою,
Мій край летить у часі, наче птах.
... Сухий лиман і хаджибейські плеса,
Григорівку розбуджено в степах.
Де вітер з моря мандрами пропах,
Стоїть земля,
Стоїть моя Одеса
На трьох портах,
Немов на трьох китах.
А ще ж були цілинні степи Казахстану, морські далі, піший «Похід миру» Сполученими Штатами Америки, мандри Україною, висоти Карпат…
До його творчої географії можна віднести й переклади твору класика румунської і молдовської літератур Міхая Емінеску — «Лучафер» та італійського поета Коррадо Калабро — «Червоний колір Алікуд», а також переклади творів самого С.Стриженюка угорською, польською, болгарською, англійською та іншими мовами
Але є ще й історичний вимір його творчості — автор торкається тем, надзвичайно важливих та болючих для історії нашої держави, та аналізує долі особистостей, які своїми думками і вчинками формували майбутнє нашого народу. Чого варта лише його драматична козацька дума «Судний день», що складається з трьох частин — «Батурин», «Воскресіння» і «Кагул».
Уже перша частина, видана у 2008 році, «Судний день. Батурин» була удостоєна першої премії у номінації «П’єси» Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», а її автору було вручено «Золоте перо» конкурсу та спеціальну відзнаку журналу «Україна» за «Кращий історико-патріотичний твір».
Чимало потрудився на літературній ниві Станіслав Савович, плідним є його ужинок!
Ювіляра щиро вітали присутні — український актор театру і кіно, співак, телеведучий, Народний артист України Богдан Чуфус; головний редактор Одеської міської газети «Прес-кур’єр» Йосип Бурчо; член Міжнародної гільдії кінокритиків, Національної спілки кінематографістів України, Національної спілки театральних діячів України, Заслужений працівник культури України Євгеній Женін; директор Одеської кіностудії Андрій Осипов; директор Одеської дитячої художньої школи № 1 Валерій Токарєв; голова Одеського відділення Спілки журналістів України Юрій Работін, голова Одеського відділення Спілки письменників України Сергій Дмитрієв; генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова та багато інших талановитих і творчих людей.
То ж, приєднуючись до всіх виступаючих, бажаю ювіляру творчої наснаги, міцного здоров’я, родинного затишку, щастя й усіх гараздів!
Ярослава РІЗНИКОВА